Презентація:

 

Що таке Балінт?

 

 

1. З історії методу

 

Балінт – прізвище угорського психоаналітика, який довгий час працював з лікарями, де й помітив, що в своїй роботі з пацієнтами лікар часто починає виконувати не тільки свою професійну роль, але й роль такого собі опікуна, батька чи принаймі старшого товариша. Тобто починає не тільки лікувати пацієнта, але й вирішувати усі інші його проблеми, знає все про його сім’ю, життя, роботу, друзів, починає давати поради як краще вчинити в якій ситуації в сім’ї чи на роботі – як вирішувати конфлікти з колегами, як виховувати своїх дітей, тощо.

 

В класичному психоаналізі це називається «переносом» і Фрейд в свій час вважав це негативним явищем, яке заважає нормальному аналітичному процесу. Аж поки його учні не переконали його, що саме завдяки аналізу цих переносів можна набагато легше й швидше взнати і зрозуміти те, що відбувалося з пацієнтом у далекому минулому, які моделі поведінки засвоїв він тоді і як вони впливають на його життя тепер.

 

Однак те, що є позитивним явищем для психоаналізу, не є позитивним для звичайного лікування, так як заважає неупередженому об’єктивному спілкуванню лікаря з пацієнтом, негативно впливає на нього, ускладнюючи його життя і професійну діяльність – так як лікар, на відміну від психолога, просто не знає, що з усіма цими переносами робити.

 

Так в Майкла Балінта виникла ідея створити спеціальні професійні групи для спілкування лікарів поміж собою, на яких вони змогли би ділитися між собою тими проблемами, які виникають в них під час їхньої комунікації з пацієнтами, радити один одному що і як треба було зробити в усіх подібних випадках.

 

Однак з часом сам цей метод професійного  спілкування:

 

а)  був модифікований, щоб усунувши деякі недоліки психоаналізу, зробити його більше ефективним;

 

б) був розширений для використання не тільки у відносинах «пацієнт-лікар», але й для використання його представниками усіх тих професій, які можуть мати проблеми у стосунках зі своїми клієнтами і внаслідок цього страждати від синдрому «емоційного вигорання».

 

 

2. Психоаналіз і Балінт

 

Ззовні робота Балінт-групи дуже схожа на роботу звичайної аналітичної групи. Тобто все ті  ж 12-ть стільців, розставлених по кругу, на чолі з ведучим групи. Однак є й суттєві відмінності, пов’язані як і з тим, що Балінт використовується не для терапевтичних цілей, так і з тим, щоб зробити його роботу більш ефективною. Почнемо з кінця.

 

Отож психоаналіз має цілий ряд суттєвих переваг, через що цей метод ще й досі часто залишається найбільш ефективним в цілому ряді випадків. Це фактично чи не єдиний метод, який дозволяє «заглибившись у минуле», досліджувати раніше приховані корені проблем пацієнта.

 

Крім того, суттєвою перевагою психоаналізу є те, що він має напрацьовану теоретичну базу, а вводячи поняття психічної енергії – «лібідо» – дозволяє легко бачити механізми перебігу психічних процесів, завдяки чому можна легко зрозуміти, де вони розвиваються вільно, а де блокуються чи спотворюються. Тому тепер для означення психоаналізу частіше користуються іншою його назвою, називаючи його психодинамічним методом.

 

Однак разом з тим психоаналіз володіє цілим рядом недоліків – часто він виявляється довгим і не дуже ефективним, іноді може бути занадто директивним – група може здійснювати тиск на когось з її учасників, що тільки посилює в ньому дію його захисних механізмів. А тому іноді аналітична група може працювати навіть роками без будь-яких суттєвих зрушень чи покращень.

 

В Балінті ці недоліки по можливості постаралися усунути. Так головним принципом функціонування Балінт-груп стала добровільність – тут ніколи ніхто нікого не заставляє нічого говорити. І якщо учасник групи сам цього не захоче – він завжди може відмовитися.

 

Іншою особливістю Балінт груп став чіткий регламент їхнього проведення – як і часовий (тривалість окремих етапів обмежена по часу), так і в тому сенсі, що в цьому методі чітко визначено, що після чого слідує. Наприклад: знайомство, представлення випадку, запитання – і т.д. Причому на представлення випадку людині зазвичай відводиться всього 5-7 хвилин. Так само як обмежується й кількість запитань, які їй можуть бути задані групою.

 

Це теж має своє значення, бо з точки зору психоаналізу те, що ми замовчуємо, іноді може сказати нам навіть більше, ніж те, про що ми говоримо. Тому якщо після представлення випадку раптом виявляється, що про щось важливе не було сказано і навіть більше того – що й група про це теж не запитала – це може бути сигналом про те, що ми маємо справу з чимсь дійсно важливим.

 

Тоді, навіть якщо ми цього не почули і тому не знаємо, ми можемо про це пофантазувати, використовуючи інший механізм психоаналізу – метод вільних асоціацій. Тобто просто запитати в учасників групи, хто і як собі це уявляє тепер, незалежно від того, як воно було насправді.  

 

Дуже часто в результаті цього згодом виявляється, що деякі з цих фантазій чи асоціацій потрапляють «прямо в ціль», правильно відображаючи, те, що відбувалося насправді, і про що терапевт (чи людина, яка представляла випадок) могла просто забути, чи не надати йому уваги.

 

І тому, хоча цей метод не розглядає особисті проблеми клієнта чи пацієнта, як і того, хто представляє випадок, так само як і не служить для вирішення особистих проблем учасників групи, участь в Балінт-групі все-одно сприяє особистому розвитку членів групи.

 

Навіть в тому разі, коли вони не представляють власний випадок – так як привчає їх більш широко дивитися на стандартні, здавалося би, ситуації, позбавляючи їх тих «сліпих плям» в їхньому сприйнятті, через які вони могли пропускати щось важливе для себе.

 

Правда тепер Балінт – це не тільки аналітичний метод, тепер в ньому використовують елементи й психодрами,  гештальту та інших методів психології, і вони доповнили його чимось своїм.

 

Однак навіть в цьому разі основною ціллю під час проведення Балінт-груп стає все те ж – вони не призначенні для вирішення особистих проблем членів групи чи того, хто представляє свій випадок.

 

Балінт цікавить тільки одне – відносини між терапевтом і пацієнтом, психологом і клієнтом, вчителем і учнем, тощо. Якщо комусь це цікаво, це місце можна пояснити детальніше (див. Додаток 1).

 

Тому до участі в Балінті запрошуються усі бажаючі – всі ті, хто працюють з іншими людьми, але притому самі не мають власних проблем – таких, які б потребували глибокого пропрацювання. Якщо ж такі проблеми є, то вони вимагають пропрацювання поза межами Балінт-групи. В Австралії, наприклад, навіть проводять тестування перед участю в групі, але в нас, в Європі, таке не прийнято.

 

Це одне з обмежень участі в Балінт-групі. Інше стосується того, що в одній групі не повинні бути начальники і їхні підлеглі. Тому якщо Балінт-група проводиться десь на робочому місці, наприклад в лікарні, то в її склад підбираються учасники, що займають приблизно однакове службове становище.

 

Не рекомендується також, щоб в групі були учасники, між якими є статеві відносини _ стандартне обмеження для функціонування усіх аналітичних груп. Більше ж ніяких обмежень не існує. В цьому сенсі Балінт – унікальний метод, що дозволяє функціонування груп з учасниками, що мають як різний рівень підготовки, так і різний  досвід роботи в самій групі.

 

Тобто цілком нормально функціонують групи, в яких є і практикуючі психотерапевти, і психологи, і люди інших професій. Так само, як і напіввідкриті групи – групи, в яких одні учасники займаються вже давно, а інші – щойно підключилися.

 

Це дозволяє широко використовувати метод для представників найрізноманітніших професій – не тільки лікарів, психотерапевтів чи психологів, але й фармацевтів, вчителів, викладачів, банківських працівників, працівників соціальних служб, служб милосердя, хоспісів і навіть – торгових працівників чи продавців.

 

Крім того, Балінт-група ефективно функціонує не тільки при сталому складі учасників в 12-ть чоловік, як більшість терапевтичних груп, але й при більшій їхній кількості. Досягається це за рахунок існування ще одного або й двох зовнішніх кіл, кількість учасників в яких може бути навіть більшою, ніж у внутрішньому колі.

 

Тоді внутрішнє коло працює, а зовнішнє – спостерігає. Це дозволяє додатково дотримуватися принципу добровільності – людина, яка в даний момент чомусь не хоче працювати, може якусь групу просто посидіти в зовнішньому колі. Але крім того, це ще й дає можливість, іноді все-таки підключаючи зовнішнє коло до роботи, ще раз по-іншому глянути на проблему.

 

Тобто так само, як чоловік, що представляє випадок, може не бачити вирішення проблеми тому, що сам в неї включений, так само це може статися і з малою групою – відтворюючи представлену ним ситуацію, вона сама теж може потрапити в таку ж залежність. І використання великої групи ще раз дозволяє вийти з цієї залежності, знову глянути на проблему збоку.

 

 

3. Правила групи

 

 

Загальні правила терапевтичних груп:

 

 

 

1. Конфіденційність. Ніщо, сказане на групі, не повинно виноситися за її межі. Чи, в крайньому разі, не називати імен – так, щоб якусь інформацію про людину можна було ідентифікувати – особливо тоді, коли люди, з якими Ви згодом розмовляєте, можуть знати присутніх тут.

 

 

2. «Тут і зараз» – значення має те, що відбувається на групі, а не те, що було з кимось колись, чи що буде потім. Ми переживаємо ту ситуацію, яку відтворюємо тут і тепер, а не колись.

 

 

3. Говорити від свого імені: «я так думаю», «я відчуваю», замість того, щоб оцінювати чи інтерпретувати те, що сказали інші.

 

 

4. Один говорить – всі слухають. Не перебивати інших і не спорити між собою.

 

 

5. Не оцінювати і не судити інших – на групі кожен має право бути таким, яким він є. Уявлень про те, як «правильно» чи «неправильно» себе вести не існує. Усе правильно.

 

 

 

 

Додаткові Правила Балінту:

 

 

6. Ми не оцінюємо, не даємо порад, не вирішуємо, наскільки правильно чи ні було щось зроблено тим, хто представляє свій випадок. Тобто, наприклад, на аналітичній супервізії все-таки якась оцінка ситуації чи поради щодо того, що і як можна було зробити чи що треба зробити, буває, тут – ні!

 

 

7. Вести себе згідно того сценарію, який нам пропонує ведучий групи – її лідер. Внутрішній круг працює – зовнішній спостерігає (в усякому разі доти, доки не дозволить лідер). Дотримуватися регламенту.

 

 

8. Вимкнути мобільні телефони, не виходити з кругу під час роботи. Якщо хтось чекає важливого дзвінка або в когось може виникнути потреба вийти під час групи – він сідає в зовнішнє коло.

 

 

 

Додаток 1.

 

 

Людина, її «Я» живе в соціальному оточенні, взаємодіючи з іншими «Я». Тому, вирішуючи свої проблеми і переслідуючи власні цілі, ми можемо або змінювати власне «Я», займаючися саморозвитком або психотерапією, або намагаємося змінити інших – як ми переважно діємо в повсякденному житті навіть не задумуючись над цим.

 

Але є й ще один метод – ми можемо впливати не тільки на себе, чи інших, але й на механізми своєї взаємодії з іншими людьми. Так ми робимо, коли вчимося з ними спілкуватися, коли намагаємося з ними взаємодіяти чи маніпулювати ними. Так само як і тоді, коли освоюємо нові навики і вміння, які плануємо використати згодом

 

 

Я      Я

Я           Я            Я

 

Я              Я               Я

 

 

Я         Я        Я

 

 

В психотерапії зосередженість саме на механізмах взаємодії з іншими людьми найбільш притаманна біхевіоральній терапії та, частково, НЛП. Але, крім того, є й інші методи впливу – впливу на саму ситуацію. До них належать методи системної терапії, коли ми намагаємося змінити не когось одного, а цілу систему.

 

Метод Балінт-груп використовує два останніх підходи. Він не змінює саму людину і, тим більше, ним ми не намагаємося змінити інших. Ми змінюємо лише відносини між двома учасниками системи, але не впливаючи безпосередньо на їхню поведінку, а змінюючи цю «міні-систему.

 

 

 

Я      Я

Я           Я            Я

Я              Я               Я

 

 

Я         Я        Я

 

 

Ну а оскільки ця виділена нами «міні-система», що складається всього з двох учасників, в свою чергу належить до більшої системи нашого життя і наших відносин з усіма, хто нас оточує, таким чином ми змінюємо і всю систему – адже як прийнято вважати в системній терапії – «коли змінюється одна складова системи, то змінюється вся система».

 

Додаток 2.

 

Як правильно представляти випадок?

 

 

Балінт-групи не призначені для того, щоб оцінювати правильно чи неправильно Ви вчинили в тому чи іншому випадку. А тому, по-перше, можна не боятися це робити – представляти свої випадки – ніхто не буде оцінювати Вас чи Ваші дії. А по-друге – не має абсолютно ніякого значення те, коли саме відбувалися події, які Ви описуєте і наскільки добре чи ні Ви тепер їх пам’ятаєте. Те, що Ви забули, група відтворить і в цьому разі.

 

Тому єдине обмеження, що стосується представлення випадку, полягає в тому, що Балінт не розглядає особисті відносини (наприклад між закоханими, подружньою парою, батьками і їхніми дітьми, тощо). Він стосується лише тих відносин, які виникають в результаті нашої професійної діяльності.

 

А друге обмеження, яке пов’язане з першим – в тому, що Балінт стосується лише відносин двох особистостей, в ньому не можна розглядати відносини, скажімо між керівником і усіма його підлеглими, чи між терапевтом, і групою, яку він веде. Якщо ж у Вас виникають подібні проблеми, то для розгляду на Балінт групі Ви повинні обрати когось одного, відносини з ким Вас хвилюють найбільше.

 

Тепер про те, як саме представляти випадок. Чіткого регламенту і порядку, як це робити, немає. В принципі можна робити це так, як це буде вважати за потрібним сам учасник групи. Однак слід звернути увагу на наступне:

 

• Розповідь має бути короткою, 5-7 хвилин.

 

• Не треба намагатися за цей час розказати геть усе і обов’язково «втиснути» його в відведений регламент. Якщо в учасників групи виникнуть питання – вони їх зададуть.

 

• При представленні випадку слід звернути увагу на зовнішні ознаки тих подій – як виглядає та людина, про яку Ви говорите, як вона ходить, як одягається. Навіть – який у неї запах. Тобто згадати усе, що може допомогти групі більш наочно уявити собі цього чоловіка (чи жінку) – так, якби він знаходився прямо посередині нашого круга. І обов’язково назвати його ім’я.

 

• Представляючи свій випадок, варто звернути увагу також на те, як відбулася зустріч, скільки всього було зустрічей (а чи вона була тільки одна), які існували домовленості про регулярність і періодичність зустрічей.

 

• Також, якщо це можливо, необхідно сформулювати те, що саме Вас турбує у цих відносинах, і що б Ви хотіли для себе взнати чи зрозуміти з них – тобто яким є Ваш запит до групи (навіть якщо це просто щось емоційне – зрозуміти, розібратися, відпустити, забути, знайти спокій, тощо).